Сьогодні ми поговоримо про те, як можна допомогти пацієнтові в гострій стадії ішіасу — корінцевого синдрому й радикулопатії, з допомогою вправ. Не забувайте, що в разі симптомів синдрому кінського хвоста найкраще, що ви можете зробити — це якомога швидше направити пацієнта до нейрохірурга. З цієї статті розпочнеться знайомство з методами фізичної терапії.

Одним із найвідоміших методів фізичної терапії, які застосовуються в лікуванні гострої стадії ішіасу є метод Маккензі (The McKenzie method). Одна з головних особливостей методу – це активний процес відновлення з допомогою вправ. Після консультації терапевта, пацієнт самостійно може виконувати вправи в домашніх умовах.

Метод Маккензі — це система механічної діагностики та терапії, спрямована на лікування пацієнтів із болем у спині.

Метод Маккензі був розроблений в 1981 році Робіном Маккензі, фізіотерапевтом із Нової Зеландії. Метод Маккензі складається з трьох етапів: оцінка, лікування, профілактика. Оцінка проводиться з допомогою рухів, у результаті яких визначається патерн болю й будується алгоритм лікування.

Лікування виконується з допомогою обраних вправ на основі оцінки.

У терапії м’язово-скелетного болю Робін Маккензі виділяє троє основних синдромів: постуральний синдром — postural syndrome, синдром дисфункції — dysfunction syndrome, і синдром порушення — derangement syndrome. Саме до останнього синдрому належить ішіас, тому сьогодні ми розберемо один з основних видів вправ у такому випадку.

Після проведення клінічного огляду та визначення корінцевого синдрому (derangement syndrome, згідно з Маккензі) можна приступати до терапії.

Головним терапевтичним рухом для таких пацієнтів буде екстензія (розгинання) у попереково-крижовому відділі хребта.

Для багатьох це буде дивно, адже, здебільшого, вважають, що такий рух не можна робити. Щоби пояснити терапевтичну суть цього руху, необхідно трохи розібратися в артрокінематиці хребта. Передбачається, що під час флексії (згинання) поперекового відділу хребта пульпозне ядро ​​міжхребцевого диска зміщується назад — дорсально, у сторону спинного мозку. Під час екстензії все відбувається навпаки, пульпозне ядро ​​направляється вперед — вентрально, відбувається ретракція — переміщення пульпозного ядра всередину. У результаті ретракції відбувається зменшення подразнення спинномозкового нерва. Цей процес вважається основною механічною гіпотезою, яка пояснює терапевтичний ефект методу.

Лише зрозумівши механізм дії, можна приступити до техніки виконання вправ.

Одним із головних правил методу Маккензі є централізація болю і зменшення симптомів у нозі. Під час вправ біль не повинен посилюватися в нозі, а, навпаки, поступово переміщатися вгору до попереку. Якщо це так, то ви на правильному шляху. Згодом біль повністю зникне. Необхідно обов’язково запам’ятати: якщо під час занять біль у нозі стає сильнішим, — треба припинити виконання вправ.

Вправи:

1. Початкове положення пацієнта: лежачи на животі, руки вздовж тулуба. Зробіть кілька глибоких вдихів і максимально розслабтеся в поперековому відділі на 1–3 хв. Рекомендується виконувати кожен раз до й після основних вправ. Якщо все добре, то можна перейти до наступної вправи.
2. Початкове положення: лежачи на животі, руки в упорі на зігнутих ліктях. Повільно виконуйте розгинання в поперековому відділі за допомогою рук до появи симптомів. Зробіть кілька глибоких вдихів і максимально розслабте поперек. Затримайтеся в такому положенні на 1–3 хв. Пам’ятайте, що рух виконується за рахунок рук, м’язи спини й живота повинні бути максимально розслабленими. Якщо все добре, — переходимо до наступного завдання.
   
3. Початкове положення те ж саме — руки в упорі на рівні грудей. Повільно виконуйте екстензію в попереку завдяки розгинання в ліктях до появи болю в нозі. Спробуйте максимально розслабити поперек, таз і нижні кінцівки. Необхідно затриматися в цьому положенні на 1–2 сек. і повернутися до вихідного положення. Повторіть вправу 8–12 разів. Кожен раз намагайтеся максимально прогнутися в спині і випрямити руки, з огляду на інтенсивність і характер болю.
   
4. Залежно від стану і вираженості больового синдрому можна виконувати вправу в положенні стоячи. Початкове положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі або за спиною з упором на область крижів (у такий спосіб фіксується таз). Пацієнт виконує прогинання в попереку 8–12 разів.
   

Висновок

Вправи необхідно виконувати кожні 1–2 години. Якщо вправи виконувалися лежачи, пацієнт повинен підніматися у вертикальне положення, фіксуючи поперек у положенні невеликого розгинання. У разі посилення болю, необхідно обов’язково припинити вправи і зв’язатися зі своїм терапевтом.

____

Автор: Артем Згурський

Оригінал статті за посиланням: https://sportcasta.com/trainer/training/zdorovye/metodyka-fyzycheskyh-nagruzok-v-ostroj-stadyy-yshyasa