

Нещодавно Національна поліція повідомила про викриття схеми розкрадання 78 мільйонів гривень у санаторії «Роща», де, начебто, надавалися послуги з реабілітації пацієнтів. Заклад мав угоду з НСЗУ та отримував кошти за фіктивні послуги, декларуючи 500 реабілітаційних ліжок. З реєстрів відомо, що роботу закладу забезпечувало 104 фахівці з реабілітації, серед них: 19 лікарів ФРМ, 27 фізичних терапевтів, 8 ерготерапевтів, 50 асистентів ФТ та ЕТ (74% з яких здобули кваліфікацію пройшовши спеціалізацію з медичних сестер). При цьому, за обсягом оплаченого бюджету цей санаторій посідав 3-тє місце в Україні, на що було звернуто увагу на технічній зустрічі з питань фінансування реабілітації під егідою ВООЗ.
У невеликих містечках, де розташовані такі заклади, практично неможливо забезпечити достатню кількість фахівців з реабілітації: на 100 реабілітаційних ліжок потрібно, щонайменше, 50 фахівців з реабілітації. Натомість у таких установах часто працюють непрофільні фахівці після коротких курсів, які продовжують застосовувати застарілі радянські методики – групові заняття, електрофорез, тощо. Також існують застереження щодо забезпечення безбарʼєрності, доступу до вузькопрофільних лікарів і загалом до контролю якості надання реабілітаційних послуг.
Звісно заклади та фахівці повинні мати особисту відповідальність та доброчесність щоб прагнути підвищувати якість надання реабілітаційної допомоги. Поряд з тим мають бути створені прозорі механізми для виявлення та зупинки будь-яких зловживань, що наносить шкоду усій системі реабілітації та тим, хто її потребує.