РЕЗОЛЮЦІЯ Другого Всеукраїнського конгресу з фізичної терапії “ВИКЛИКИ, ЗДОБУТКИ ТА ПОТЕНЦІАЛ В УМОВАХ ВІЙНИ”

Організатори Конгресу:

ГО Всеукраїнське обʼєднання фізичних терапевтів,

БФ Пацієнти України в межах ініціативи «Реабілітація травм війни в Україні», за підтримки Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні,

UNDP Ukraine / ПРООН в Україні,

Червоний Хрест України,

World Health Organization Ukraine, Foreign,

Commonwealth & Development Office,

Благодійний фонд Запорука, Soleterre,

Handicap International – Humanity & Inclusion,

Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні, а також представники

European Union in Ukraine та Nova Ukraine.

Партнери Конгресу:

Українське товариство терапії мови і мовлення

Protez Hub,

Всеукраїнське об’єднання протезистів-ортезистів,

Інститут вертебрології та реабілітації,

Poland Foundation for Active Rahabilitation,

Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації»,

проект україно-норвезької співпраці Sunnaas sykehus HF,

Physiopedia,

Лікарі без кордонів/ Médecins Sans Frontières,

Coventry University,

Українське товариство ерготерапевтів,

Italian Agency for Development Cooperation,

Львівський перинатальний центр,

Львівська обласна державна адміністрація.

За результатами представлених доповідей та панельних дискусії пропонуємо:

1. Відзначити, що тематика доповідей, рівень дискусій, склад та кількість учасників конгресу свідчать, про значний запит на проведення відповідного роду подій, актуальність проблем надання послуг фізичної терапії, освіти фахівців, розвитку кадрового потенціалу та послуг.

2. Зазначити високий рівень доповідей, майстеркласів, воркшопів та дискусій, відзначити вагому частку та активність молодих фахівців серед доповідачів та учасників.

3. Розвивати послуги фізичної терапії у гострому періоді шляхом зміни вимог до послуг, удосконалення їх дизайну та оплати, навчання та посилення реабілітаційних команд закладів охорони здоров’я, введенням відповідних освітніх компонентів в програми підготовки майбутніх фізичних терапевтів.

4. Поліпшувати якість послуг з реабілітації та фізичної терапії зокрема шляхом впровадження протоколів та галузевих стандартів надання реабілітаційної допомоги з залученням професійної спільноти.

5. Розбудовувати мережу надання реабілітаційної допомоги дітям з урахуванням усього континууму розвитку; посилити міжвідомчу співпрацю; залучати фізичних терапевтів до катамнестичного спостереження.

6. Відзначити необхідність посилювати та збільшувати якісний кадровий потенціал.

7. Розбудовувати мережу реабілітаційних послуг, розвивати монопослугу фізичної терапії та реабілітацію у громаді для покращення доступності пацієнтів до послуг.

8. Популяризувати професію фізична терапія, дотримуватися доказовоінформованої практики та доброчесності.

9. Посилювати освіту фізичних терапевтів шляхом прийняття освітніх стандартів з обов’язкомим викладанням спеціальних компетентностей (core

competences) виключно фізичними терапевтами, залучення до викладання фахівців з клінічним досвідом, розширення баз клінічної практики та поліпшення взаємодії ВНЗ з закладами охорони здоров’я та професійною спільнотою.

10. Посилювати роль молоді у адвокації фізичної терапії, розбудови системи реабілітації, залучати молодих фізичних терапевтів до вирішення актуальних викликів у професії. Сприяти залученню партнерів до підтримання розвитку лідерства молоді ВОФТ.

11. Сприяти зростанню потенціалу фізичних терапевтів в управлінських ролях та розширювати доступ до управлінських посад у реабілітації.

12. Фізична терапія як і реабілітація в цілому – не про будівлю та обладнання, не про стаціонар і санаторії за десятки чи сотні кілометрів від місця проживання людини. Завдання реабілітації – якомога швидше допомогти людині виписатися з лікарні, повернутися додому в громаду і забезпечити за потреби фізичну терапію і реабілітацію вдома – в громаді. На разі мережа закладів, що надає реабілітаційну допомогу в стаціонарі перевищує потреби, а мережа закладів, що надає реабілітаційну допомогу в амбулаторній формі не відповідає потребам реабілітації в громаді – санаторії та багатопрофільні лікарні не можуть виконувати функцію там, де треба дати можливість включатися різноманітним невеликим надавачам послуг та наблизити реабілітаційну послугу до пацієнта.